Основні відмінні риси громадських організацій та рухів від політичних партій

Партії виростають із суспільних рухів і організацій. Суспільні рухи і організації утворюють те соціальне середовище, в якому діють політичні партії. Вони доповнюють дії партій або перешкоджають розповсюдженню їх впливу на суспільство, виступають базою для перебудови існуючих партій або появи нових.


Громадська організація має спільні з політичною партією риси і водночас суттєво відрізняється від неї. З політичною партією її спорі­днює добровільність об'єднання громадян, наявність організаційної структури та діяльність на засадах самоврядування. На відміну від політичної партії громадська організація зазвичай не є ідеологічною спільнотою і не ставить собі за мету оволодіння державною владою. Головна мета її створення та діяльності полягає у задоволенні інтере­сів і потреб своїх членів. У демократичних державах право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації конституційно визнається як одне з найважливіших політичних прав. Однак право на свободу об'єднання в політичні партії, а також на оволодіння держав­ною владою і на участь у її здійсненні визнається тільки за громадяна­ми, тоді як членами громадських організацій можуть бути також іно­земні громадяни та особи без громадянства.





Критерії відмінностей рухів і партій:

1. Ідеологічний: якщо партію можна визначити як певну ідеологічну спільність, прив’язану до ти людей різної партійної належності для досягнення певних політичних цілей.відповідної політичної ідеології, то для громадсько-політичних рухів подібна ідентифікація не обов’язкова.
2. Мета або спрямованість: якщо програми політичних партій є багатоцільовим відображенням соціально-політичних доктрин, то рухи зорієнтовані на досягнення окремої, чітко окресленої конкретної мети, що за певних умов може трансформуватися у загальнолюдську.
3. Ставлення до влади: громадсько-політичні рухи не ставлять собі за мету завоювати державну владу, що є характерним для політичних партій. На відміну від останніх, рухи ніякими своїми структурами не входять до державних інститутів, будучи, однак, частиною політичної системи суспільства.
4. Організація: на відміну від партій, рухи не мають тривких тривалих організаційних структур. Рухи можуть об’єднува

Типовими засобами тиску суспільних об'єднань на органи влади є:

• безпосереднє висування своїх членів до складу представницьких і законодавчих органів влади, а також в якості функціонерів адміністративного апарату; 
• участь членів організації в роботі парламентських комісій; 
• підтримка особистих контактів з членами парламенту, уряду, чиновниками державного апарату. 

У багатьох країнах широко практикується така форма тиску на законодавців, як лобізм (кулуари). Лобізм виник як специфічний інститут політичної системи США для впливу конкретних приватних та громадських організацій на процес ухвали рішень органами влади з питань внутрішньої і зовнішньої політики. Політична практика американського лобізму активно поширюється в інших країнах, в тому числі й в Україні.